Я пред Тобой склоняюсь в раскаянии
Услышь молитву не отринь меня..
Ты видишь сердца моего страдания,
Как часто в жизни предаю Тебя...
А так хочу душой и чистым сердцем,
Я без греха идти вперед всегда...
Новновь в отчаяньи не знаю куда деться,
И снова в чем-то предал я Тебя...
А как же хочется не пряча взгляд свой,
Мне без стыда сказать Тебе: я чист...
Но вновь в молитве снова пал перед Тобой,
Молясь, Господь дай вновь мне чистый лист...
Но почему познав Твоё спасение,
Так часто причиняю боль Тебе..
Забыв Твои святые наставления,
Я вновь споткнулся в жизненной борьбе...
И слышу слово: Ты спасен не бойся,
Лишь в раскаянии склонись сын Мой...
Ты обратись ко Мне и сердцем успокойся,
Господь за что? За что Ты так со мной?
Ведь я так часто забываю правду,
Так часто отрекаюсь от Тебя...
И все равно Тебе так сильно надо,
Благословить и сохранить меня?
Как мне понять Твою любовь и милость?
Как мне понять прощение Твоё?
Все что Ты дал, даже во снах не снилось,
Дай сохранить мне сердце Ты свое...
Чтобы любил Тебя и всей душою,
Себя я чистым сохранял всегда...
И вечно в мире пребывал с Тобою,
И никогда не предавал Тебя...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.